Минуло два роки (як? вже два роки? не може бути! наче й багато чого відбулося, а як позавчора...) відтоді, коли спонтанно написалася перша частина психоделічної п'єси, яку в нашій країні традиційно ставлять у містичне й геть не наше свято Хеловін.

Тепер маємо продовження.
[продовження]

(У першій частині чомусь не відображаються ілюстрації. Але їх усі гамбузом ( Read more... )

( Read more... )

дослідним шляхом встановлено, шо неїстівний (для людей) продукт, у голубів жодної відрази не викликає, вони навіть готові за нього битися:

( Read more... )

півроку не минуло як народ офігєвал від тутешніх ліфів по картках  як раптом ліфт почав їздити без всілякої картки. звичайно, ж і без всякого повідомлення про зміни. кілька днів люди думали, що він просто не працює, оскільки непрацюючий стан для нашого ліфту - це звичайна норма.
лише за кілька днів роздуплили, що картки (із грошима на них!) вже нафі ( Read more... )

поки читала вичерпний та змістовний опис типової пригоди клієнта найкращого банку усіх часів та народів, отримала дзвінок із зазначеного банку:
- ваша картка перевипустилась, приходьте, забирайте
- моя картка успішно сканала роки 3 тому, і відтак перевипуститися ніяк не могла, чому я страшенно рада.

треба визнати - нерви у цих телефоністок залізні, ( Read more... )

18 березня 2010 року я була вражена тим, що укрпошта запровадила електронне керування чергою.
й року не пройшло - і можна вже не хвилюватися, все в порядку:
 
( Read more... )